У Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася доволі цікава подія: наукова конференція до річниці Уласа Самчука. Усі доповідачі, а ними були відомі і шановані академіки і професори, поставилися до цього відповідально і, незважаючи на онлайн формат імпрези, чемно виходили в ефір і намагалися виразно артикулювати свої думки з приводу письменника.
Це був і директор Інституту літератури академік Микола Жулинський
і професор Київського університету Юрій Ковалів
і академік Ростислав Радишевський, частий і бажаний гість Кременецької академії
і професор сусідньої Острозької академії письменник Петро Кралюк
і кременецький історик доцент Володимир Собчук
Але ця публікація – не звіт про конференцію. Це вже зробили на сайті Академії, і на її сторінці у Фейсбуці.
Це експеримент. Який полягає у тому, що я не хочу чекати, поки якийсь науковий журнал відрецензує та надрукує мій матеріал, який ще треба підготувати у відповідності до вимог цього журналу. Це будуть робити усі інші учасники цієї конференції. А я хочу дати читачеві можливість почути мою доповідь. Так, як вона прозвучала. Зі всіма помилками і зупинками, інтонаціями та відсутністю її. Отака невідшліфована, щойно написана і ще не відредагована. У журналі, я думаю, цей текст буде радикально іншим. Це такий новітній „журнальний” або навіть „газетний” варіант майбутньої книги. Під час читань вівся запис перебігу подій. На моє прохання фрагмент виступу вирізали і переслали мені. То його я й подаю
https://www.facebook.com/100000816426999/videos/1141430397290084
Отже, сам запис є надто великим, тому читач мусить заходити на сторінку ФБ, де й переглядати виступ. Ну от такі поки технічні можливості. Яких звичайні журнали й тих не мають.