У березневість птах душі летить
Й на спалах первоцвітний поглядає
І бачить, як всевладно у цю мить
У прірвисько жене зимову зграю
Всіх проростань бентежна ненасить,
Котрі цілують розмисли безкраї.
…У березневість птах душі летить
Й на спалах первоцвітний поглядає
На березі п’янких весновідкрить
Він здріє несподіванки від таїн,
Від котрих в глибині душі щемить.
Бо почуття високий струм проймає:
У березневість птах душі летить.