***
Поважай себе без причини
І люби без жодних заслуг.
Пробачай собі всі провини
І вважай, де ворог чи друг…
Пий вино у вечірній тиші,
Будь собою без жодних прикрас…
Нехай щастя свій слід залишить.
Й бережи себе повсякчас!
***
Нащо на помсту свій час витрачати?…
Зрештою, кожен здобуде своє.
Тонус постійно треба тримати
Й бити чолом за те все, що в нас є…
Заздрість, підступність – диявольські речі…
Шарпають болісно душу людську.
Гордо розправ свої згорблені плечі,
Викинь у прірву примару спокус!
***
Вона сумна, п’янка, терпляча, ніжна,
Без злого пафосу і гамірних ідей…
І часто стукає в вікно зима їй сніжна,
А раптом сонечко загляне в теплий день.
Вона весела, лагідна, красива…
З ребра Адама все її єство.
І тільки дива треба, просто дива,
Аби в гармонії у неї все було…
***
Цінуймо час, бо все у нім важливе:
І кроки перші, успіхи й поразки…
Життя таке: за спекотою – злива.
Шукай у ньому фабулу із казки!
***
Сяй… не чіпай своє зранене серце,
Вилікуй душу запахом м’яти…
Глянь по-новому на себе в люстерце
І відроди собі всі ахіллесові п’яти…
***
Вперед! І тільки так!
А як інакше у такі часи свій шлях торити?…
І не здаватися й не скиглити нізащо,
Це важко, але ти перетерпи!
І хай там що, а з’явиться веселка,
І будеш ти, мов птаха весняна,
Що прилетіла із країв далеких
І тим собі на щастя заслужила…