Данило Шевцов
Джерело фото: Олексій Коновалов/Тасс через Zuma Press
Ця стаття присвячується річниці підриву Каховської ГЕС – трагічній події, яка сталася 6 червня 2023 року. Знищення греблі Каховської гідроелектростанції, відоме як Каховська катастрофа, є воєнним злочином та актом екоциду, здійсненим окупаційними силами Російської Федерації під час російського вторгнення в Україну. Близько 2:50 ночі цей злочинний акт спричинив масштабну екологічну та гуманітарну катастрофу, яка продовжує впливати на життя тисяч людей та екосистему регіону.
Протягом багатьох десятиліть Україна пережила кілька масштабних екологічних катастроф, які мали глибокий вплив на довкілля, здоров’я людей та економіку країни. Роль засобів масової інформації у висвітленні цих подій була вирішальною для формування громадської думки та ставлення до екологічних проблем. Порівняння висвітлення Чорнобильської катастрофи 1986 року та нещодавнього підриву Каховської ГЕС росіянами в 2023 році демонструє, як змінилося ставлення ЗМІ до екологічних викликів.
Чорнобильська катастрофа: приховування та дезінформація
Початкове висвітлення
Після вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року радянські ЗМІ, включно з провідною телевізійною програмою “Время”, вдалися до приховування та дезінформації. Перші повідомлення про аварію з’явилися лише через три дні, під тиском міжнародної спільноти. Тоді інформація була мінімальною та обмеженою, без розкриття реальних масштабів та наслідків катастрофи. Ця стратегія дозволила радянській владі на певний час уникнути паніки та зберегти імідж контролю над ситуацією.
Основні акценти ЗМІ
ЗМІ зосередилися на “героїзмі” рятувальників, намагаючись створити враження, що ситуація під контролем. Вони не обговорювали причини аварії чи не визнавали відповідальність влади. Натомість, подія з’являлася як ізольований інцидент без серйозних наслідків. Термінологія була абстрактною та загальною, що сприяло заниженню масштабів катастрофи. Наприклад, повідомлення у програмі “Время” за 28 квітня складалося з декількох рядків, які лише побіжно згадували про аварію, акцентуючи увагу на заходах з ліквідації наслідків.
Джерело фото: Ukrainian Society for Friendship and Cultural Relations with Foreign Countries / International Atomic Energy Agency
Наслідки дезінформації
Створений радянськими ЗМІ образ Чорнобильської катастрофи характеризувався приховуванням інформації, дезінформацією та спробами зберегти стабільність влади. Це призвело до недооцінки громадськістю справжніх загроз та наслідків для довкілля та здоров’я людей. Лише після тиску з боку міжнародної спільноти, зокрема з боку Швеції, яка першою зафіксувала підвищення рівня радіації, радянська влада змушена була визнати факт аварії.
Джерело фото: Ukrainian Society for Friendship and Cultural Relations with Foreign Countries / International Atomic Energy Agency
Підрив Каховської ГЕС: Розкриття та підвищена увага
Перші повідомлення та реакція ЗМІ
Контрастуючи з Чорнобильською катастрофою, висвітлення підриву Каховської ГЕС у 2023 році українськими ЗМІ демонструє значний прогрес у ставленні до екологічної кризи. Відразу після інциденту провідні українські медіа-ресурси, такі як “Суспільне”, “ТСН” та “Українська Правда”, розкривали різні аспекти цієї екологічної трагедії. Інформація про підрив Каховської ГЕС з’явилася в новинних стрічках вже в перші години після події, що свідчить про відкритість та оперативність сучасних українських ЗМІ.
Джерело фото: ВВС
Акценти в новинних матеріалах
ЗМІ не приховували факти, а навпаки, активно висвітлювали події, використовуючи терміни “екоцид” та “воєнний злочин”. Вони підкреслювали загрози для здоров’я людей, екосистеми та об’єктів критичної інфраструктури, таких як Запорізька АЕС. Журналісти висвітлювали не лише наслідки руйнування греблі, але й можливі довгострокові екологічні наслідки, такі як забруднення водних ресурсів та загроза біорізноманіттю.
Джерело фото: АрміяІнформ. Села на лівому березі Дніпра, які перебувають під російською окупацією, опинились під водою після руйнування Каховської дамби 6 червня 2023 року.
Залучення експертів та громадськості
ЗМІ активно залучали експертів, які пояснювали масштаби наслідків та можливості довгострокових ефектів. Вони також висвітлювали реакцію влади, зусилля з евакуації населення та взаємодію з міжнародними організаціями для подолання кризи. Наприклад, у репортажах “Суспільного” регулярно з’являлися коментарі екологів та представників ДСНС, що додавало інформації авторитетності та достовірності.
Контраст між висвітленням двох катастроф
Еволюція ролі ЗМІ
Контраст між висвітленням Чорнобильської катастрофи 1986 року та підривом Каховської ГЕС у 2023 році ілюструє еволюцію ролі ЗМІ у формуванні громадської думки щодо екологічних питань. Від приховування інформації та заниження значущості в радянські часи до відкритого і прозорого розкриття проблем та наслідків у сучасній Україні. Це показує зростання уваги до екологічних проблем та усвідомлення їх важливості для суспільства.
Значення для громадської думки
Сучасні українські ЗМІ не лише інформують, але й формують громадську думку, стимулюючи громадян до дій. Висвітлення підриву Каховської ГЕС показує, як медіа можуть бути інструментом соціальної мобілізації, сприяючи організації евакуаційних заходів та підвищенню обізнаності про екологічні ризики.
Висновки
ЗМІ відіграють ключову роль у формуванні свідомості громадськості щодо екологічних проблем. Вони сприяють підвищенню обізнаності, стимулюють дискусії та спонукають до дій для захисту довкілля та сталого розвитку. Незважаючи на прогрес, необхідний подальший розвиток екологічної освіти та залучення громадськості до вирішення екологічних проблем. ЗМІ мають продовжувати відігравати ключову роль у цьому процесі, формуючи обізнаність, стимулюючи дискусії та спонукаючи до дій для захисту довкілля та сталого розвитку.
Данило Шевцов – студент так званого «релокованого» університету, Східноукраїнського національного імені Володимира Даля. Вчиться на журналіста, тому намагається знайти болючі теми для розповіді. Поки що це виходить у нього дещо схоластично, щоби стати майстром справи – потрібні досвід та практика. Та він оптимістично дивиться у майбутнє, мріє про повернення тимчасово окупованої української землі з-під чобота загарбника.