Холодних днів безжальне торжество
Спішить через дороги многотрудні,
Але душа у крутоплині грудня
Збагнула пісню , у якій РІЗДВО
Іде до всіх крізь бойовища й рудні,
Проймаючи жадань стрімких єство.
Ми молимось на пошуків шитво,
Щоби прогнати хмари препаскудні.
Адже джерельність Божої ріки
Нам омива від брудноти думки
І стелить майбуття святий обрус.
Цей злющий час не заморозить дух,
Бо промовля усміхнений дідух,
Що народився для життя Ісус.
Р І К А
У купіль водохреща душу кида
Час- повелитель у зимову мить,
Щоб всі відчули прагнень ненасить
І до застою мислення огиду.
Вдивляємось в провістя небовиду
І хочемо уздріти дивомить,
Котра ніколи не накаже «:Цить!»
Бо зна, що в часу - лиш така планида.
Не може зупинити лютість кроки:
У кожнім божість кільчиться глибоко
І не зляка її страшний мороз.
Немає торжества сумної ночі -
Проникливо нам дивиться у в очі
Ріка, в якій хрещається ХРИСТОС!